Карантин - це саме час згадати про те, що люди не в перше і не в останнє стикаються зі складними життєвими періодами. У контексті клініки «Сілмед» є сенс розповісти про нашого першого головного лікаря, славетного сумського хірурга Володимира Нєустроєва. Бо на його долю припало чимало соціальних потрясінь: світова війна, голодні роки, зруйнована країна, відновлення економіки. Було різне, але запам'ятовується, загалом, щось гарне.

   Приміром, 1954 рік був багатим на події: вперше в історії людства випробували водневу бомбу, а півострів Крим волею Хрущова став українським. Але Володимиру Миколайовичу 1954-й запам’ятався останнім дзвоником у Забайкальській сільській школі. І як він, 17-річний випускник, обирав майбутню професію. Син китайського емігранта і забайкальської козачки, сьома дитина в родині, Володя ріс серед суворої природи. Тому планував вступати до Архангельського лісотехнічного. Та батько, неписьменна, але мудра людина, вирішив долю сина по-іншому: «Архангельськ далеко, Чита ближче. Які інститути є в Читі? Педагогічний та медичний? Ось і йди вчитися на лікаря». Від того, що вдома панував цілковитий патріархат, голові родини ніхто не перечив. І скільки разів по тому, вже працюючи лікарем, Володимир Нєустроєв дякував батькові за той щасливий вибір!
   Читинській медінститут, а зараз академія, був непростим вузом - студентів просто муштрували навчанням. На третьому курсі Володимир зрозумів, що хоче і буде оперувати. Отримавши диплом, молодий хірург розподілився в лікарню свого ж райцентру. Хоча тоді навіть не припускав, що все його життя разом з трудовою біографією буде пов'язане з Україною. А точніше з Сумами – обласним центром, який колись відзначить лікаря почесним Знаком «За заслуги перед містом І ступеня».
   Коли ж все тільки починалося, Володимир щоденно та важко працював. Приймав пацієнтів, оперував, чергував, відчував хронічне недосипання районного ургентного хірурга. Але, страшенно відповідальний, робив все як вчили, тому й розмови про молодого доктора Нєустроєва почали точитися ще з райлікарні міста Тавди. Навіть подейкували, що Нєустроєв якось незвичайно відчуває живі тканини.
Та хіба ж це був єдиний талант Володимира Миколайовича?! Він завжди примудрявся опинятися в купі подій і бути, як то кажуть, на слуху. Більш ніж за півстоліття роботи відомий хірург залишив слід не тільки в тілах, але й в душах людських. Численні учні досі звуть його гуру. Хоча сьогодні серед них і кандидати з докторами наук, і професори, і завідувачі кафедрами, і діючі головні лікарі українських лікарень.
Своє особисте життя Володимир Нєустроєв влаштував також завдяки професії. Ніякої романтики - своїй Лідії Олександрівні він видаляв апендицит! З тих пір вони більше не розлучалися. Дружина, інженер-конструктор, за визначенням не розумілася на хірургії, але ще одного разу, всупереч відомим пересторогам, довірила життя саме чоловікові. Бо знала, - краще за її Володимира операцію не зробить ніхто. В родині зросли три доньки, кожна має власні сім'ю, дітей. І всі Нєустроєви пишаються відомим прізвищем.
   Колеги Володимира Миколайовича кажуть, що йому завжди був притаманний авантюризм. Хоча десятиліття служіння справі, більше 25 тисяч прооперованих пацієнтів, 30 років завідування хірургією 5-ї сумської міськлікарні, 20 років на посаді головного міського хірурга свідчать про те, що авантюризм не заважав ані виваженості, ані мудрості. Проте, один, якщо не авантюрний, то точно ризикований крок, лікар все ж зробив. У 2004 році успішний хірург з напрацьованим ім'ям пішов з комунальної лікарні, щоб очолити першу у Сумщині приватну клініку. Тоді ідея недержавної медицини вважалась майже утопічною, а він прийшов, побачив і… переміг. З нуля створив колектив повноцінної хірургічної лікарні. 
   За роки роботи Володимир Миколайович був нагороджений відзнаками Товариства хірургів-онкологів, знаком «Відмінник охорони здоров'я», медалями «За трудові досягнення», «Ветеран праці» та «Імені Пирогова», орденом Трудового Червоного Прапора. На рахунку хірурга десятки рацпропозицій, перемоги в соцзмаганнях, представлення на дошках пошани. Володимир Нєустроєв не просто добре працював, - він займав, як то кажуть, активну життєву позицію.

   Сьогоднішня клініка «Сілмед» напрацювала і власне ім'я, але пишатиметься причетністю до лікаря Нєустроєва скільки існуватиме. А як не пишатися? Серед людей і досі не часто зустрінеш таких, хто вміє яскраво жити, талановито працювати, та ще й запроваджувати нове. Тож, маємо такий класний початок історії «Сілмеду» і тому, що наш перший головлікар служить обраній справі більше 60 років і є справжньою сумською легендою!